Привіт, агенте!

Дякуємо тобі за регулярну звичку ділитися кров'ю!Думаєш, що уже все знаєш про донорство?! А давай ми розкажемо тобі ще більше!

Illustration

Підготовка до донації

Illustration

Вага

Мінімально допустима вага донора становить 50 кг. У деяких центрах крові рекомендують здавати кров від 55 кг.

Illustration

Вік

Донором крові може бути кожен громадянин України у віці від 18 до 60 років (далі на розсуд лікаря).

Illustration

Громадянство

В Україні донорами крові можуть бути громадяни, а також іноземці, що мають постійну посвідку на проживання в Україні.

Illustration

Гемоглобін

Для допуску до донації мінімальний рівень гемоглобіну у жінок має становити 125, а у чоловіків 135. Це дослідження вам проведуть безпосередньо перед здачею крові.

Illustration

Група крові

Якщо ви не знаєте, яка у вас група крові та резус фактор, то не переймайтесь! У центрі крові вам проведуть аналіз та визначать це. 

Illustration

Інфекції

Кров після забору тестують на ВІЛ/СНІД, Гепатит В та С, Сифіліс, а також перевіряють рівень феритину (на четверту регулярну донацію). А ще визначають резус-фактор крові.

Illustration

Гепатит А

З 2021 року люди, що перехворіли на гепатит А — можуть бути донорами крові.

Illustration

Менструація

Після менструації має пройти 5 днів, аби здавати кров. 

Illustration

КОК

Якщо ви вживаєте КОК у цілях контрацепції, тоді це не протипоказання до донації, а якщо в цілях лікування, то треба уточнити діагноз (саме він може бути причиною відводу).

Illustration

Об'єм крові

Законодавство каже, що мінімальна вага донора має бути 50 кг, в такому випадку, якщо лікар бачить, що людина тендітна, тоді в неї беруть кров у гамакон на 350 мл, а не 450 мл (це стандарт)
Утім не всі центри мають маленькі гемокони, тому дехто ставить завідома вищий поріг ваги, аби взяти кров у стандартний гемакон на 450 мл + 25 мл на аналізи

Illustration

Шлях крові

Далі цільну кров центрфугують, тобто розділяють на фракції: еритроцити (160 — 220 мл), тромбоцити (50 мл), лейкоцити (40 мл) та плазма (190 — 210 мл). Потім ще еритроцити лейкофільтрують.

У висновку лейкоцити ідуть на утилізацію, а інші компоненти на переливання: плазму ставлять на 3-6 місяців карантинізації, тромбоцити переливають упродовж 5 днів після забору крові, а еритроцити — упродовж 28 діб.

Illustration

Варість забору

Тепер перейдемо до цифр і підрахуємо, скільки усе це коштує. Отже, забір цільної крові та її заготівля обходяться до 3 тисяч гривень разом з аналізами.

Забір плазми — від 3 до 7 тисяч гривень, залежно від системи забору. А тромбоцити від одного донора — від 11,5 до 17 тисяч гривень.

З огляду на це, медики уважно спілкуються з вами, аби переконатися у якості крові і не зіпсувати систему забору, бо все має свою ціну.

Що можна їсти перед донацією

Illustration
Illustration
Illustration
Illustration
Illustration
Illustration
Illustration
Illustration
Illustration

Залізне відновлення після донації

  • Як часто я можу здавати кров?

    З 2021 року МОЗ визначає, що інтервал між донаціями крові для донорів обох статей становить 60 днів. Тобто цільну кров можна донатити не більше шести разів у рік. Утім організм кожного з нас має свої особливості та терміни відновлення, тож іноді є сенс брати більшу перерву між донаціями та збалансовано харчуватись для відновлення рівня заліза у крові. 

  • Залізо?! А за ним треба стежити?

    Так! Залізо — незамінний мікроелемент, який впливає на функціонування усього організму людини. При його нестачі кістковий мозок не може нормально синтезувати еритроцити. Стан, коли запаси заліза в організмі закінчуються, але гемоглобін ще тримається в нормі, називається залізодефіцитом. Це означає, що анемія ще не розвинулась, але якщо не поповнити запаси заліза, то вона невдовзі постукає у двері поганим самопочуттям. 

  • Скільки заліза потрібно на добу?

    Обмін заліза в організмі здійснюється в замкненій системі. Добові витрати заліза складають в середньому 1-1,5 мг. Рівновага підтримується за рахунок надходження ззовні такої ж кількості заліза.

    Діти 4 - 8 років — близько 10 мг
    Діти 9-13 років — близько 8 мг
    Хлопчики-підлітки 13-18 років близько — 11 мг
    Дівчата-підлітки 13-18 років — 15 мг
    Чоловіки 19-50 років — близько 8 мг
    Жінки 19-50 років — близько 18 мг
    Дорослі старші 51 року — близько 8 мг

  • В яких продуктах міститься залізо?

    В продуктах харчування залізо присутнє в двох формах: гемовій і негемовій. Гемове залізо міститься у продуктах тваринного походження, негемове — у продуктах рослинного походження. Основа різниця цих двох форм заліза у біодоступності. Гемове залізо всмоктується набагато краще — в середньому засвоюється 17%-22%, а негемове — тільки на 5%-7%.

  • У яких продуктах міститься гемоване залізо?

    Гемове залізо (засвоюється 17%-22%)

    85 грам продукту містять:
    печінка і субпродукти — 8-13 мг
    баранина, качка — 3 мг
    готова яловичина — 2,5 мг
    консервовані морепродукти — 2,5 г
    креветки — 1,8 мг
    курка — 1 мг
    риба сімейства лососевих — 1 мг

  • А негемоване?

    Негемове залізо (засвоюється 5%-7%)

    250 грамів томатної пасти без цукру — 5 мг
    100 грамів гарбузового насіння — 9 мг
    100 грамів цільнозернового вівсяної крупи — 5 г
    100 грамів запечені з шкіркою картопля, батат, пастернак — 4 мг
    100 грамів соняшникового насіння — 3 г
    85 грамів квасолі, сочевиці, нуту — 3-8 мг
    85 грамів соєвого сиру тофу і соєвих бобів — 2-5 мг
    50 грамів мигдалю — 1,8 г
    50 грамів кураги, родзинок — 1,6 мг
    1 чашка приготованого шпинату — 4,5 мг

  • Як засвоюється залізо з тваринних і рослинних джерел?

    Залізо — примхливий елемент, його засвоєнню заважає ряд сполук, проте є і ті речовини, які покращують його всмоктування. Почнемо з останніх: всмоктування негемових форм заліза покращують яблучна, лимонна, бурштинова, аскорбінова кислоти, амінокислоти, фруктоза. А перешкоджають засвоєнню заліза різних форм молоко, крохмалисті продукти, соєвий білок, речовини, що містяться у чаї, каві, какао, фітинова кислота з зернових та зелені.

    Для повноцінного засвоєння заліза різних форм потрібно стежити за адекватною кількістю різноманітного білка в раціоні. Включайте в раціон: рибу, м'ясо і субпродукти, птицю, яйця, бобові, насіння. Також важлива нормальна кислотність шлункового соку і вітамін С, який є у цитрусових, наприклад апельсинах, ківі, а також капусті, перці, броколі, помідори. Тут ще нам стануть у нагоді ягоди, фрукти, підкислені натуральним оцтом або лимоном, салати і рагу.

  • Варіанти поєднань продуктів для кращого засвоєння заліза

    м'ясо + салат
    морепродукти + листова зелень
    бобові + овочі + оцет
    горіхи + ягоди
    цільнозерновий крупа + зелень + бобові

    Крім того, ступінь засвоєння заліза залежить від впливу різних харчових і секреторних факторів, рівня запасів заліза і здоров'я шлунково-кишкового тракту.

  • А я можу передозуватися залізом?

    Ні! Це неможливо, бо організм просто не буде засвоювати залізо, якщо не потребуватиме його. А от, вживаючи залізо через ліки, цілком можна «передозуватися», тому важливо, аби цей препарат вам призначав фахівець.

Отримай знижку від JYSK

icon

Прийдіть на донацію

Стань частинкою донорської спільноти — долучись до неї не тільки гривнею, а й справою. Зареєструватись на донацію ви можете через чат-бот Плазма. Поділись кров'ю — врятуй життя!

*Агенти крові чергують у центрах крові Києва, Одеси, Дніпра та Львова. Утім ми готові й проконсультувати вас про донацію убудь-якому іншому центрі. 

icon

Отримайте довідку

Після успішної донації візьми довідку, яка засвідчує кроводачу та пряму із нею у будь-який магазин мережі JYSK по Україні, аби скористатись знижкою на товари.

icon

Використайте знижку

Кожен донор, який здав кров, починаючи з 2024 року, зможе отримати 15% знижки на всі товари у магазинах JYSK по всій Україні. Ця знижка сумуватиметься з іншими акціями та діятиме впродовж трьох місяців від старту — тобто з 1 лютого до 30 квітня включно. Все, що вам потрібно — це показати касирові довідку про донацію крові, і він автоматично зарахує вам знижку на товар.

Окрім цільної крові, ти можеш здати

Illustration

Плазму крові

Від 600 до 800 мл

Забір плазми проводять майже в кожному центрі крові незалежно від статі.

Illustration

Тромбоцити

До 400 мл

Забір тромбоцитарної маси роблять на запит. Донорами здебільшого стають чоловіки. 

Illustration

Гранулоцити

Від 250 до 500 мл

Цей вид донації проводять винятково у столичному Охматдиті. Процедуру роблять на запит.

  • Хочу здати плазму! Що це і як?

    Плазма крові — це одна з фракцій крові, тобто рідка її частина, яка вміщує в собі білки, солі, мінерали, вітаміни, а найголовніше – це фактори згортання, які є життєво важливими. У випадку масивної кровотечі саме концентрація факторів згортання в плазмі допомагає тромбоцитам швидше утворювати так звані тромби і тим самим закупорювати місце кровотечі.
    Отримати плазму можна двома способами:
    🔴За рахунок розділення 490 мл цільної крові отримують 120-220 мл чистого компонента плазми
    🔴Метод плазмаферез – це 600-800 мл компонента

    Донація плазми триває близько 40 хв, а з урахуванням усіх формальностей — приблизно 2 год. Підготовка до такої донації є аналогічною як і з цільною кров'ю. Аби здавати плазму після донації цільної крові, треба витримати 30 днів перерви. Бути донором плазми можна від 6 до 12 разів на рік з інтервалами не менше 2 тижнів.
    Плазмаферез позитивно впливає на функціонування організму: є профілактикою інсульту, інфаркту та серцевих захворювань, очищує кров від токсинів, холестерину, знижує ризик тромбоутворення, нормалізує тиск та є профілактикою сезонних алергій. 

  • А з тромбоцитами що? Підготовка інша?

    Тромбоцити — це складові крові, найменші з трьох основних типів кров'яних клітин (без'ядерні клітини). Основна їх функція — запобігати кровотечам. Підготовка тут аналогічна. 
    Процедура донації може займати два дні: в перший день донор проходить обстеження, в другий — безпосередньо здає тромбоцити. А от безпосередньо донація займає приблизно півтори години. Донора підключають до сепаратора крові, апарат забирає з вени кров, відфільтровує та залишає тільки тромбоцити і невелику кількість плазми, а всі інші компоненти крові відразу повертаються донору.
    Тромбоцитна маса забирається в об'ємі приблизно 200 мл, при цьому донору вводиться невеликий об'єм розчину антикоагулянту, для запобігання згортання крові у голці системи для забору.
    Процедура цілком безпечна, оскільки є автоматизованою і відбувається після аналізу крові на рівень тромбоцитів, що виключає негативний вплив на процес згортання крові у донора. Крім того, при сепарації використовується індивідуальне обладнання для кожного донора. Термін відновлення тромбоцитів після процедури становить 14 днів.

  • Гранулоцити?! Що це і навіщо, вперше чую?

    Донорство одного з різновидів лейкоцитів — гранулоцитів — тривала та складна процедура. За 8-12 годин до донація потрібно отримати ін'єкцію препарату, який стимулює активне вироблення лейкоцитів. Препарат уважають безпечним для донора, проте лікарі не виключають індивідуальні реакції: слабкість, нудоту чи підвищення температури.

    Донація триває від години до двох методом аферезу. Зібрані гранулоцити переливають упродовж 24 годин.

    Гранулоцити застосовують для пацієнтів, що проходять курс хімієтерапії та трансплантацію кісткового мозку, а також тим, у яких розвивається бактеріальна або грибкова інфекція, яку не можуть подолати антимікробні засоби.

    В Україні єдиний центр крові, де збирають гранулоцити це столичний Охматдит.

Heading photo

Kell+

Kell-фактор буває позитивним у приблизно 8% людей, це особливий підвид групи крові. Нічого поганого для власника він не несе, але Kell-негативним пацієнтам не можна переливати таку кров, бо тоді виробляються антитіла, що призводить до тяжких ускладнень. Оскільки Kell-антигени розташовані тільки на еритроцитах, Kell-позитивним донорам рекомендується донорство плазми та тромбоконцентрату. Якщо у вас Kell+, то не спішіть ставити хрест на донорстві, а з найомтесь зі здачею компонентів!

Heading photo

Феритин

Феритин – це специфічний білок, який депонує (запасає) вільне залізо в організмі. Одна молекула феритину може зв'язувати до 4000 атомів заліза.
Коли в організмі людини запас заліза вичерпаний → тоді починає знижуватись рівень гемоглобіну та анемія переходить з прихованої → у явну стадію. Тобто першим знижується рівень феритину, а вже лиш потім рівень гемоглобіну. Тому важливо: побачити це на ранній стадії, а не тоді коли рівень гемоглобіну буде низьким.
Недостатність заліза провокує кисневе голодування органів та тканин. При низькому рівні заліза автоматично знижується кальцій (тому турбують судоми в ногах) і цинк, який гальмує природний процес регенерації шкіри. Відтак донорам рекомендують перевіряти рівень феритину після четвертої регулярної донації (це коли перерва між кожної становила 60 днів).

  • Як отримати посвідчення донора?

    В Інституті Амосова посвідчення донора видають уже під час третьої донації, потрібно тільки принести два фото формату 3*4 та подати їх у реєстратуру.
    В Інституті Серця посвідчення оформляють після першої ж дачі крові, але видають документ під час другої донації. Охматдит просить здати крові у них 5 разів поспіль і тільки після цього видають посвідчення.
    Для видачі посвідчення кожен центр враховує тільки "свої" здачі та не бере до уваги здачі в інших центрах. Після отримання посвідчення, вам можуть внести всі попередні донації (кожен центр вносить тільки свої здачі).

  • Які пільги є у донорів?

    У день кроводачі донор звільняється від роботи незалежно від форми власності із збереженням за нею середнього заробітку. Також довідка про донацію дає вам право на ще один вихідний, який ви також можете приєднати до щорічної відпустки, показавши довідку у віддлі кадрів чи бухгалтерії. 

  • Чому важливо бути активним донором?

    Активні донори – це ті, хто на постійній основі щорічно здають кров та її компоненти три і більше разів (але не більше 5 на рік). Ці донори становлять основу донорського руху. Вони, як правило, у переважній більшості, здають кров та її компоненти безоплатно і регулярно проходять медичні огляди. Стан їхнього здоров’я контрольований, зокрема і за показниками інфекційних захворювань.
    Тільки активні донори можуть регулярно поповнювати запаси безпечної і якісної донорської крові та її компонентів.

  • Чому майбутнє за безоплатним і добровільним донорством?

    Саме добровільність і безоплатність донорства має ключове значення для безпеки та якості заготовленої крові та її складових.
    Інфекційна безпека – відсутність у донора захворювань, що передаються через кров (вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), вірусних гепатитів В і С, сифілісу). Якість заготовленої донорської крові та її компонентів напряму залежить від стану здоров’я донора, адже це частинка людини. Відвертість намірів донора надзвичайно важлива. Якщо донор здає кров або її компоненти примусово, або щоб отримати грошову компенсацію, він може приховати імовірні проблеми зі здоров’ям.
    У світі активно пропагується, впроваджується і підтримується рух на досягнення 100% добровільного безоплатного донорства крові та її компонентів. Це підтримується усіма міжнародними організаціями, зокрема ВООЗ.
    Саме принцип 100% добровільного безоплатного донорства крові та її компонентів покладено в основу належної роботи служб крові у більшості країн світу. Це одна із перешкод для проникнення потенційно інфікованої донорської крові та її компонентів у національні служби крові та у клініки для пацієнтів.

  • Чи є альтернатива донорські крові?

    Наразі у світі не існує альтернатив донорській крові. Відповідно до прогнозів вчених, найближче століття істотного розвитку у розробці альтернативних засобів, що зможуть успішно заміняти донорську кров у процесі лікування, не передбачається.

    Отже, донор – це практично здорова людина, яка добровільно виявила бажання безоплатно здати свою кров заради порятунку життя іншої людини. 

  • Що таке стихійне донорство?

    У більшості випадків – 89,6% – донори первинні. Ті, що здали кров уперше, або донори резерву – що здають кров та її компоненти не регулярно, не більше, ніж двічі на рік. Це люди, які здають кров та компоненти для отримання грошової компенсації або ж донори-родичі, які здають кров для лікування рідних.

    Такі донори проходять медичні огляди одноразово або не регулярно. Отже, стан їхнього здоров’я недостатньо контрольований, зокрема і за показниками інфекційних захворювань.

    Тому не може бути повної впевненості у безпеці і якості заготовлених від них крові та компонентів. Це підтверджують статистичні дані: за показниками маркерів інфекцій, що передаються з кров’ю відсторонено 13932 (3,2%) донорів.

  • Чи можу я бути донором, якщо перехворів-(ла) на гепатит А?

    З 2021 року у законодавство внесли зміни і дозволили людям, що в дитинстві перехворіли на Боткіна, здавати кров. Тож гепатит А наразі не є проти показом до донації, але рішення про допуск до здачі крові приймає лікар, який збирає анамнез про донора. Здебільшого донорів допускають до здачі крові. 

  • Чи переливають кров цільною?

    Ні. У медичних закладах кров завжди поділяють на компоненти і переливають саме їх.  

  • Як війна змінила переливання крові?

    За даними МОЗ, понад 60% смертей на полі бою пов'язані з крововтратою. Вчасне переливання цільної крові або її компонентів здатне суттєво зменшити цей відсоток, оскільки це дозволяє виграти час на доставлення пораненого до найближчого госпіталю. Тому Міністерство охорони здоров'я підготувало зміни до постанови уряду, щоб дозволити бойовим медикам на догоспітальному етапі проводити переливання крові. Ідеться про момент евакуації бійця.

    Директор департаменту високотехнологічної медичної допомоги та інновацій МОЗ Василь Стрілка в ефірі телемарафону зазначив, що ідеться про кров першої групи з негативним резусом. Її на догоспітальному етапі можна лити будь-кому, це не потребує проведення додаткових досліджень.

Міфи про донорство крові

Illustration
Illustration
Illustration
Illustration
Illustration
Illustration

Матеріали про донорство

Illustration

Куншт

Червоний ‒ то любов. Як і навіщо ставати донорами крові 

08.11.2021

Illustration

The Ukrainians

Агенти крові: на яких китах тримається організація та куди рухається у перспективі 

05.12.2021

Illustration

Продизайн

Сила ребрендингу: як та чому «Середи в Охмадиті» стали «Агентами крові»

30.08.2021

Illustration

Ukrainer

Агенти крові. Розвивати свідоме донорство в Україні

28.11.2021

Illustration

Telegraf.design

Айдентика Агентів крові: ключові елементи та результати

12.08.2021

Illustration

Українська Правда

Поки не знайдемо "донора у кожному будинку", будемо працювати

14.06.2021

Illustration

Vogue

Платформа добра: як «Агенти крові» зробили донорство легкою й приємною справою

13.01.2023

Illustration

Bazilik media

"Із серпня 2015 року ми не пропустили жодного тижня чергувань". Олена Балбек про проєкт "Агенти крові" і комунікації на тему донорства

11.08.2021

Illustration

Vogue

Як донори рятують життя пацієнтам Охматдит: інтерв'ю з лікаркою-трансфузіологінею

14.06.2022

Illustration

Українська правда життя

Взимку потреба у крові зростає: як стати донором та отримати чудове фото в подарунок

23.12.2021

Illustration

Sostav.ua

Формувати довіру: чому неприбутковим організаціям варто вчитися голосно говорити про себе?

29.11.2021

Illustration

Ізбірком

Як стати «агентом крові»: інтерв'ю з лікаркою-трансфузіологом про донорство 

15.06.2021

Illustration

Zagoriy Foundation

«Вежа повинна встояти» — Олена Балбек про Розвиток волонтерських ініціатив 

03.06.2021

Illustration

Сases

«Artdonation» — нова візуальна мова донорства крові

07.07.2021

Illustration

Bazilik Media

"Агенти крові" разом з київським метро відкрили виставку портретів донорів

19.05.2021

Illustration

Новое Время

Засновниця Агентів крові Олена Балбек — про донорство в Україні, міфи і волонтерство

14.06.2021

Illustration

Твоє місто

ТІльки сильні діляться силою. Інтерв'ю з головною медсестрою Львівського центру крові.

14.06.2021

Illustration

Platfor.ma

Хай проллється кров: інструкція, як стати успішним донором

14.11.2019

Illustration

Телеканал "Зоряний"

Олена Балбек: "Середи в Охматдиті"

14.06.2020

Illustration

Bazilik Media

Українські ілюстратори створили постери до Всесвітнього дня донора.

11.06.2020

Illustration

Platfor.ma

Це у вас у крові: чому донорство – не зовсім те, що ви думаєте

14.08.2018

Made with